• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Психологічна служба


/Files/images/Свєта.jpg



Данильчук Світлана Василівна

Дата народження – 06.07.1987 р.

Освіта – вища,Рівненський державний гуманітарний університет, 2010 р.

Спеціальність – історія та психологія

Стаж педагогічної роботи – 10 років

Кваліфікаційна категорія – спеціліст ІІ категорії

Моє кредо:

І в житті, як на полі мінному,

Я просила у цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

«Люди, будьте взаємно ввічливі».

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

«Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!»

(Ліна Костенко, українська поетеса)

Тема над якою працюю: «Формування та розвиток особистості дитини через широке застосування досягнень психологічної науки».

Графік роботи

практичного психолога

Варковицького ліцею

Данильчук Світлани Василівни

Дні тижня

Інтервал робочого часу

Понеділок

з 8.30 по 16.30

Вівторок

з 8.30 по 16.30

Середа

з 8.30 по 16.30

Четвер

з 8.30 по 16.30

П'ятниця

з 8.30 по 16.30

/Files/images/4B782696-E57E-4B22-A54C-C6BD07E2F254.jpeg





/Files/images/batkam/poradi_batkam/Наркоманія.jpgПсихоактивні речовини — це будь-які хімічні речовини (або суміші) природного або штучного походження, що впливають на функціонування центральної нервової системи, приводячи до зміни психічного стану людини. Ці зміни можуть бути як позитивними (лікування), так і негативними.

Психоактивні речовини, що впливають на вищі психічні функції людини і тому часто використовувані в медицині для лікування психічних захворювань, називаються психотропними.

Психоактивні речовини, що спричиняють залежність (звикання) та заборонені законодавством, називаються наркотиками.

Про шкідливі для здоров’я чинники :пияцтво, куріння, алкоголізм і наркоманію говорилося і говориться дуже багато. Іноді їх дуже м’яко називають «шкідливими звичками». Алкоголь і нікотин нарекли «культурними» отрутами.

Але саме вони приносять безліч лих і страждань для родин, є соціальним злом для суспільства. Більш того, результатом цих шкідливих звичок є скорочення тривалості життя, підвищення смертності населення, народження неповноцінного потомства.

Міфи про психоактивні речовини

Міф: «У житті все треба спробувати, у тому числі й наркотики».

Реальність: не дай Боже вам спробувати таку новизну. Чому? Справа в тому, що після спроби наркотиків навряд чи ви чогось ще захочете (і зможете) спробувати, оскільки ваше життя перетвориться на суцільний жах. Цей міф поширюють ті, хто зрозумів, що вони «йдуть на дно», та намагаються тягнути із собою інших. Вони не хочуть помирати та дивитися, як інші продовжують щасливе життя.

Міф: «Наркотики (алкоголь) надають різноманітність життю і скрашують його».

Реальність: наркотики на якийсь (дуже невеликий) час ліквідують відчуття тривоги і невпевненості у своїх силах, витісняючи зі свідомості думки про важкі, але необхідні вчинки або питання, відповіді на які не є простими. Наркотики та одурманюючі речовини змінюють психіку, і не в кращу сторону: у того, хто зловживає, з’являється або наростає дратівливість, підозрілість (доходить до психозу), почуття провини, невпевненість у собі і, як наслідок, відчуженість від близьких і оточуючих. Якщо у тебе проблеми, наркотики або алкоголь тільки погіршать їх.

Міф: «Є наркомани (алкоголіки, курці), які вживають наркотики (курять, п’ють) багато років і прекрасно живуть».

Реальність: наркомани, щоб не визнавати свої проблеми, можуть заявити, що «живуть прекрасно». Насправді їхніми думками є приблизно таке: «Дурень я, що зв’язався з наркотиками, тепер ніяк не можу кинути...». Якщо в тебе все в по­рядку, то навіщо взагалі наркотики?

Міф: «Легкі наркотики безпечні, їх приймати можна, потроху».

Реальність: будь-які закони, українські чи міжнародні, не ділять наркотики на «легкі» й «важкі». Будь-які наркоти­ки викликають залежність, що обмежує свободу, заміщаючи собою більш корисне й цікаве. Будь-яке соціологічне дослідження підтверджує, що наркомани, які вживають «легкі» наркотики, значно частіше потрапляють у різні неприємні ситуації (і навіть нещасні випадки), ніж ті, які наркотиків цураються.

Міф: «Вживати чи не вживати — це особиста справа людини, наркотики роблять людей вільними».

Реальність: чому ж тоді тих, хто вживає наркотики, називають «залежними»? Краще ні від чого не залежати: ані від пристрасті до азартних або комп’ютерних ігор, тютюну, кави, чаю, ані тим більше від алкоголю. Краще бути абсолютно вільним у своєму виборі. Є над чим подумати.

Згідно з дослідженнями психологів, найчастіше причинами куріння підлітків є:

  • наслідування більш старших товаришів, особливо тих,на яких хотілося би бути схожим (у тому числі й батьків);,
  • бажання здаватися дорослим, незалежним;
  • бажання «бути як усі» у компанії, де курять.

Закликаємо всіх небайдужих батьків здійснювати максимум заходів для убезпечення дітей від наркотичної залежності, а саме:
- Посилити контроль над дозвіллям дитини, а особливо у позаурочний час;
- Дізнатись максимум інформації щодо кола спілкування дитини та вікової категорії друзів чи знайомих;
- Перевіряти особисті речі дітей на предмет виявлення заборонених в обігу речовин;
- Перевіряти та контролювати переписку та фото дітей у сторінках соціальних мереж;
- Вживати інших заходів для попередження та присічення вживання наркотичних та психотропних речовин дітьми на початкових стадіях.

Картинки по запросу про запобігання та протидію домашньому насиллю

Картинки по запросу про запобігання та протидію домашньому насиллю

Картинки по запросу про запобігання та протидію домашньому насиллю



/Files/images/batki_2.png

Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників.

Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, ступінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів.

Основними ознаками шкільної дезадаптації є : труднощі в навчанні, агресивна поведінка стосовно педагогів і однокласників, надмірна активність і рухливість, підвищена збудливість і тривожність, нездатність до концентрації уваги й зосередженості.

Під час виконання домашніх завдань дитиною контролювати дотримання санітарних вимог.

Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, – потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування.

Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми

Як виховати більш впевнену в собі дитину: 12 порад від психолога

Інколи для того, щоб відважитись на кардинальні зміни, прийняти складне рішення, нам не вистачає впевненості. А все тому, що ще з дитинства ми боїмось невдач та можливості когось розчарувати. Тому, якщо ви хочете, щоб ваші діти не стикались з подібним, ознайомтесь із порадами від психолога Карла Пікарта, як виховати впевнену в собі дитину.

Впевненість в собі — це один із найкращих подарунків, який батьки можуть зробити своїй дитині.

Карл Пікарт, психолог та автор 15 книг для батьків, вважає, що дитина, яка не відчуває довіри зі сторони батьків, неохоче пробуватиме щось нове, адже боятиметься невдач та можливості розчарувати інших. А як результат, це може негативно вплинути на її подальше життя. Тому робота батьків полягає в заохочуванні дитини та підтримці, оскільки їй доводиться вирішувати складні завдання.Отож, якщо ви хочете виховати більш впевнену в собі дитину, ознайомтесь із 12 порадами від Карла Пікарта.

1. Цінуйте зусилля дитини, незважаючи на те, досягла вона успіху чи ні

Коли ви дорослішаєте, то важливим є сам процес, а не пункт призначення. Тому, як радить Карл Пікарт, заб’є ваша дитина гол у ворота противника, чи викотиться він поза межі поля, — аплодуйте їй, виражаючи своє захоплення.

Діти ніколи не повинні ніяковіти через спробу щось зробити.

2. Заохочуйте дитину до практикування чогось нового

Заохочуйте дитину займатись тим, що її цікавить, але старайтесь не тиснути на неї.За словами геніальної піаністки Harmony Shu, вона почала займатись, коли їй було 3 роки. Однак постійні заняття давали впевненість в тому, що з часом в неї все виходитиме набагато краще.

3. Дозвольте дитині самостійно вирішувати проблеми

Якщо ви самі виконуєте всю важку роботу за свою дитину, в неї ніколи не розвинуться здібності та не з’явиться впевненість, що вона може вирішувати проблеми самостійно.Надмірна батьківська допомога може перешкоджати розвитку впевненості в собі, адже бере початок від з’ясування всього самостійно

4. Дозвольте дитині чинити так, як дозволяє її вік

Не надійтесь, що ваша дитина буде робити все так, як годиться дорослому.

Думка про те, що добре — це лише так, як роблять батьки, може перешкоджати намаганням щось зробити по-своєму. Прагнення відповідати очікуванням, які не відповідають віку дитини, можуть знизити впевненість в собі

5. Заохочуйте цікавість

Інколи ви можете втомлюватись, відповідаючи на нескінченні запитання дитини, але її прагнення все знати потрібно лише збільшувати.Пол Харіс з Гарвардського університету зазначив, що задавати запитання — це корисна вправа для розвитку дитини, тому що означає, що вона розуміє про існування речей, про які вона нічого не знає.Коли діти починають ходити до школи, ті, батьки яких заохочували до пізнання нового, краще сприймають інформацію за інших однокласників. Іншими словами, вони знають, як вчитись краще та швидше.

6. Не створюйте дитині легких шляхів та не робіть винятків

За словами психолога Пікарта, такі вчинки зі сторони батьків ніколи не сприятимуть розвитку впевненості в собі.

7. Не критикуйте дитину

Ніщо не завдаватиме більшої шкоди самооцінці дитини, аніж критика. Батьки не повинні казати дітям, що ті зробили щось погано, однак мають підтримувати та вносити певні пропозиції.

Якщо ваша дитина боїться зазнати невдачі, тому що знає, що ви будете злитись чи розчаруєтесь в ній, вона ніколи не пробуватиме чогось досягнути.

Найчастіше батьківська критика понижує самооцінку та розуміння власної важливості

8. Сприймайте помилки як шанс навчитись чогось

“Якщо ви вчитесь на помилках, то зміцнюєте впевненість в собі”, - стверджує психолог.Але це може статись лише тоді, коли батьки сприймають помилки, як можливість удосконалюватись.Не старайтесь постійно захищати свою дитину від провалів. Дозвольте їй помилитись, щоб допомогти зрозуміти, як наступного разу по-іншому можна вирішити те чи інше питання.

9. Будьте готові до нових викликів та випробувань в житті дитини

Щоб дитина була впевнена в собі, батькам слід показувати, що, незалежно від того, яким страшним та важким може здаватись випробування, вона все подолає.

10. Вчіть дитину того, що самі знаєте

Батьки завжди герої для своїх дітей, принаймні, поки останні ще не виросли. Тому використовуйте цю силу, щоб навчити дитину того, що ви знаєте самі — як думати, діяти та говорити. Подавайте хороший приклад і будьте зразком для наслідування.

Якщо дитина бачить, як її батьки досягають успіху, то й сама буде більш впевнена в собі і в тому, що вона теж може багато чого досягнути.

11. Підтримуйте дитину, коли в її житті стається неприємність

Життя несправедливе, і рано чи пізно, але кожна дитина дізнається про це і відчує на власному досвіді. Тому коли діти стикаються з неприємностями, батьки повинні підтримувати та нагадувати, що на шлях до успіху можуть бути і невдачі.

12. Будьте авторитетом, однак не надто суворим

Коли батьки дуже вимогливі або занадто суворі, впевненість в собі значно знижується. Розуміння того, що за вчинене можна бути покараним, віддаляє дитину від дій та намагань самоутвердитись







11 листопада відбувся семінар для вчителів з профілактики та подолання синдрому "професійного вигорання".

/Files/images/20191111_121857.jpg

/Files/images/20191111_122605.jpg

/Files/images/20191111_122029.jpg

/Files/images/20191111_121950.jpg

13 листопада до Варковицької гімназії завітала Пасічник Юлія Володимирівна - інспектор з ювенальної превенції Дубенського відділу поліції.

Були розглянуті такі питання: булінг, відповідальність за нього; кібербулінг; поведінка учнів на уроках та в позаурочний час";правила поведінки на дорозі.

/Files/images/20191113_132950.jpg

/Files/images/20191113_140230.jpg

Заняття для учнів "Запобігання домашньому насильству над дітьми"

Мета: ознайомити учнів з поняттям домашнього насильства та його видами; ознайомити дітей з їхніми правами; розвивати навички безпечної поведінки з метою попередження насильства.

/Files/images/20191114_134719.jpg

/Files/images/20191114_134723.jpg

/Files/images/20191114_141320.jpg

Толерантність - це гармонія в багатоманітності.

„Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю”.

Григорій Сковорода.

/Files/images/20191121_113445.jpg

/Files/images/20191121_113459.jpg

/Files/images/20191122_091624.jpg


Всесвітня акція"16 днів проти насильства"

/Files/images/20191204_113939.jpg

/Files/images/20191204_120120.jpg

/Files/images/20191204_114134.jpg

/Files/images/20191204_120829.jpg

/Files/images/20191204_131521.jpg

/Files/images/20191209_092218.jpg


Коли потрібно звертатись до психолога?

Якщо у Вас виникають питання про виховання і Ви не хочете опинитись сам на сам зі своїми проблемами.

Якщо Ви розумієте, що Ваша дитина унікальна і усвідомлюєте, що з якоюсь проблемою Ви не можете впоратись самостійно.

Якщо Ви розумієте, що складно виховувати дитину на власних помилках. Іноді, помиляючись дорослі роблять дуже боляче дитині, залишаючи слід у його душі на багато років.

Якщо Вас турбує поведінка дитини. Але часто батьки не можуть сказати, що саме їх непокоїть у поведінці дитини, або не можуть самостійно з цим упоратись.

Якщо у Вас виникли якісь сімейні проблеми і це впливає на поведінку дитини.

Якщо якась проблема не розв'язується тривалий час.

Якщо Ви бачите, що Вашу дитину щось непокоїть, і Ви не можете зрозуміти що саме, або не вдається їй допомогти самостійно.

Якщо у Вас виникли проблеми з дитячою поведінкою, зокрема, якщо дитина занадто тривожна, агресивна, сором'язлива, відчуває часті страхи і Ви хочете допогти своїй дитині подолати ці стани.

Як не стати жертвою торгівлі людьми

Дана пам’ятка розповідає про небезпечне кримінальне явище – торгівлю людьми. Це надзвичайно тяжкий злочин. Ми сподіваємося , що широке інформування громадськості допоможе значно зменшити число жертв торгівлі людьми в нашій країні.
Посібник дає відповіді на основні питання , що мають відношення до торгівлі людьми.

Що таке торгівля людьми ?

Торгівля людьми (траффікінг) – серйозна соціальна проблема , що представляє небезпеку для фундаментальних прав людини: на життя , на свободу пересування , на те , щоб не зазнавати тортур . В умовах зростаючої глобалізації траффікінг став загальної проблемою . Торгівля людьми характерна для всіх країн – і економічно розвинених , і держав , що переживають перехідний політичний і економічний період , постраждалих від воєн і локальних конфліктів.
Незважаючи на те , що більшість країн стверджує , що свободи і права людини на їх території повністю захищені , рабство як явище існує і в XXI столітті. Мільйони людей насильно втягнуті у заняття проституцією , побутове рабство , жебрацтво та інші види експлуатації. Люди піддаються експлуатації як всередині окремо взятої країни (внутрішня торгівля людьми – нелегальне працевлаштування у своїй країні буває не менш небезпечним , ніж за кордоном) , так і в інших країнах (транснаціональний траффікінг) .
За даними Організації Об’єднаних Націй , жертвами торгівлі людьми щорічно стають 700 тисяч жінок , дітей і чоловіків. Торгівля людьми має характер організованої транснаціональної злочинності і за своєю прибутковістю не поступається наркоторгівлі і збуту зброї. Річний прибуток від торгівлі людьми становить близько 60 -ти мільярдів доларів США .
Торгівля людьми є сучасною формою рабства , жертви її часто піддаються таким жорстоким і тривалим фізичним і психічним мукам , що їх повна реабілітація стає скрутною.

Цілями торгівлі людьми є:

· залучення жертв в заняття проституцією , сексуальна експлуатація;

· використання рабської праці – залучення до примусових робіт або надання різних послуг;

· вилучення органів і тканин для трансплантації ;

· незаконне усиновлення (удочеріння) .

Для прийняття ефективних заходів щодо попередження торгівлі людьми необхідний всеосяжний міжнародний підхід . 12 грудня 2000 року в Палермо був підписаний доповнюючий Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності протокол про попередження і припинення торгівлі людьми , особливо жінками і дітьми , і покарання за неї . У 3-й статті цього документа визначається поняття торгівлі людьми:
а ) термін «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування , перевезення, передачу , приховування або одержання людей шляхом загрози силою або інших форм примусу , викрадення, шахрайства , обману, зловживання владою або уразливістю положення , або шляхом підкупу , у вигляді платежів або вигод , для отримання згоди особи , яка контролює іншу особу . Експлуатація може набувати форму проституції , інші форми сексуальної експлуатації , форму примусової праці , рабства або звичаїв , подібних з рабством , підневільного стану або вилучення органів ;
б) згоду жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги , якщо було використано будь-який з засобів впливу , зазначених вище;
в) вербування, перевезення , передача , приховування або отримання дитини з метою експлуатації вважаються торгівлею людьми навіть у тому випадку , якщо вони не пов’язані із застосуванням будь-якого з вищевказаних засобів впливу ;
г) дитиною вважається будь-яка особа , яка не досягла 18 -річного віку.

Хто найчастіше стають жертвами торгівлі людьми ?

Жертвою торгівлі людьми можуть виявитися всі люди , незалежно від статі , віку , національності і релігійних переконань. В основному , жертвами торгівлі людьми стають люди з низьким рівнем життя. Іншим важливим фактором ризику є юний вік.

Чому стають жертвами торгівлі людьми?

Перелічимо основні фактори:

· Фінансове становище осіб , які втратили основне місце роботи і не мають джерел доходів , відсутність професії , безробіття і , як наслідок , бідність підвищують ризик стати жертвою торгівлі людьми.

· Дослідження показують , що число працюючих жінок менше числа працевлаштованих чоловіків. Залишившись без засобів до існування , молоді жінки легко стають жертвами торгівлі людьми.

· Занепад вдач у суспільстві . Неповнолітніх все частіше використовують як сексуальних об’єктів в рекламі , фільмах і музичних відеокліпах. Це призводить до того , що сексуальні відносини з особами значно молодших за віком починають вважатися нормальним явищем. як наслідок , зростає попит на проституцію дітей та неповнолітніх , порнографічну продукцію за їх участю.

· Наркозалежність , алкоголізм і ігроманія . Наркомани , алкоголіки та азартні гравці легко стають жертвами торгівлі людьми , так як на них легко впливати.

· Суперечності між бажаннями молоді та її реальними можливостями споживання. Афішування в ЗМІ , рекламі й фільмах розкішного способу життя молоді , недосяжного для молодих людей на практиці , призводить до того , що вони намагаються добути гроші або престижні речі любою ціною.

· Соціальна ізоляція певних груп . Бездомні , випускники дитячих будинків і діти з неблагополучних сімей відносяться до групи ризику , оскільки не мають необхідних соціальних зв’язків і підтримки. Злочинцям нескладно увійти в довіру до таких дітей і , зловживаючи їми , продати їх у рабство .

· Додаткові труднощі , з якими стикається молодь, що живе в селах. Багато хто з тих, хто живуть у сільській місцевості молодих людей не мають можливостей для отримання гідної роботи .

· Недостатнє інформування молоді . Юнаки та дівчата часто наївні і налаштовані дуже оптимістично . Багато хто нічого не знають про небезпеки , з якими можуть зіткнутися в чужій країні в разі роботи без відповідного дозволу або договору .

Як злочинці експоуатують своїх жертв і здійснюють контроль над ними?

Основною метою злочинців є отримання надприбутку від експлуатації жертв. Вони прагнуть зберегти свої «вкладення» , а саме – не допускають , щоб жертви чинили опір або тікали. Існують різні механізми збереження контролю над жертвами , які застосовуються окремо або в поєднанні.

· Звернення у боргове рабство. Наприклад , від жертви вимагають повернути суму , яка була витрачена на її переміщення , харчування та житло . Замість погашення заборгованості працею , сума «боргу» зростає , а жертва не може позбутися експлуатації , також для контролю над жертвою може використовуватися наявність у неї неповерненого боргу.

· Ізоляція та відбір документів . Відбираючи у жертв документи, що підтверджують їх особу , злочинці не дають їм можливості повернутися в країну походження або виїхати в інше місце. Експлуататори також переконують своїх жертв в тому , що самі мають тісні зв’язки з поліцією і що не має сенсу звертатися до неї за допомогою.

· Насильство і страх. Для утримання своїх жертв в покірності работорговці гвалтують їх , піддають побоям і катуванням , викликають у них наркозалежність , ізолюють від інших жертв , позбавляють хліба та води , загрожують зганьбити їх перед родичами або видати поліції як нелегалів.

· Незаконне перебування в чужій країні , сором і ізоляція – ті механізми, які застосовуються для створення залежності жертв від їх експлуататорів, для змушення їх відмовлятися від звернення за допомогою до правоохоронних органів .

· Загрози заподіяти шкоду родичам жертв. Злочинці збирають інформацію про членів сімей жертв і загрожують заподіяти їм шкоду , якщо жертва не підкоряться або спробують втекти.

Як не стати жертвою торгівлі людьми ?

· Уникайте спокусливих пропозицій випадкових або знайомих людей про роботу, навчання чи шлюб за кордоном. ні в якому разі не довіряйте нікому свої документи.

· Як правило , пропозиції швидкого , легкого і великого заробітку не відповідають дійсності. Треба мислити реально.

· Поцікавтеся , чи легальна діяльність фірм, що запрошують вас за кордон і посередників, що співпрацюють з ними на місці ( туристичних , шлюбних , з працевлаштування та з організації навчання) . Знайдіть в інтернеті адресу запрошуючої фірми .

· Не беріть гроші в борг у сумнівних , малознайомих приватних осіб. Відразу обумовлюйте умови надання та повернення боргу.

Якщо ви збирається укласти договір про роботу або навчання за кордоном.

· Якщо ви збираєтеся працювати або вчитися за кордоном , укладайте договір з організацією в представництві у вашій країні , а не після приїзду в іноземну державу .

· Слід пам’ятати , що , звертаючись у фірму або агентство, що надає можливості навчання , працевлаштування , необхідно переконатися , що дана організація має ліцензію на відповідний вид діяльності і працює офіційно. Оригінал (а не копія) ліцензії повинен знаходитися на видному місці в офісі.

· Подбайте про те , щоб договір був складений на рідній вам мові , щоб мати можливість зрозуміти всі деталі та умови . У ньому обов’язково повинні бути вказані : повна назва фірми , її адреса , телефон , ім’я роботодавця , назва і координати фірми посередника.

· Необхідно підписати два договори :

· – З фірмою , яка працевлаштовує ;

· – З роботодавцем , який зобов’язується прийняти на роботу в іншій країні.

· Не підписуйте договір відразу . Візьміть його з собою , перечитайте в спокійній обстановці і покажіть його фахівцям .

· Зверніть увагу на те , щоб умови вашої майбутньої роботи (навчання) , місце , час , розмір заробітної плати були чітко сформульовані і позначені. Так само зверніть увагу на умови медичного обслуговування , проживання , харчування.

· Якщо умови договору вас не задовольняють , не підписуйте його .

· Зверніть увагу на те , щоб договір був підписаний директором чи президентом фірми . Якщо ж договір підписаний виконуючою обов’язки особою , наприклад , заступником директора , віце -президентом або іншою людиною , вимагайте надати вам документи , що підтверджують правомочність підписання договору даними особами , наказ директора або президента , довіреність (з нотаріальним засвідченням та печаткою) .

· Зробіть копію підписаного договору (бажано – всіх документів) і залиште її у рідних або близьких.

· Працювати в іншій країні можна , тільки маючи трудову візу , не слід погоджуватися на пропозиції про нелегальну підробку, на поїздку по туристичній візі.

· Рекомендується зробити копії загальногромадянського паспорта , закордонного паспорта , квитків і зберігати їх окремо від оригіналів . Необхідно залишити родичам повну інформацію про майбутнє місцезнаходження за кордоном , повідомити адресу і телефон фірми , що оформляла виїзд за кордон , а також прізвища та паспортні дані її керівників . Необхідно перед поїздкою придумати слово або фразу , яка означатиме , що ви в небезпеці і потребуєте допомоги . Бувають екстрені ситуації (у разі викрадення , насильницького утримання) , коли телефонна розмова проходить під контролем злочинців , і єдина можливість дати знати рідним, що вам потрібна допомога , – вставити кодову фразу. Це повинна бути дуже проста фраза , яка не викличе підозр у злочинців .

· Також слід звертати увагу на невідповідність обіцяної заробітної плати (занадто висока) і тієї роботи , яку належить виконувати. Не слід погоджуватися на пропозиції про оплату проїзду, проживання , харчування з можливістю за все розплатитися на місці.

· З особливою обережністю слід ставитися до оголошень такого змісту : «Робота для дівчат як офіціанток , танцівниць , стриптизерок і т. д. Професійна підготовка не потрібна . Проїзд , страховка , проживання оплачуються роботодавцем. Висока оплата» , а також до таких оголошеннях , де вказаний тільки номер мобільного телефону і немає телефону та адреси офісу фірми .

· Знайдіть і запам’ятайте телефон та адресу консульства України на території приймаючої держави.

Як жертви можуть врятуватись ?

Якщо Ви підозрюєте , що ви самі , хтось із Ваших близьких , знайомих став жертвою торгівлі людьми , негайно повідомте родичам , в компетентні органи (консульство України , посольство України) , зверніться в поліцію !
В основному , жертви торгівлі людьми звільняються з рабського становища в результаті оперативних дій поліції , за допомогою сторонніх , або самостійно організувавши і здійснивши втечу .

Кiлькiсть переглядiв: 810

Коментарi